[Карл-Сатег]

Ностальгия замучила...Я же не всегда пишу на русском...Иногда природа требует и такого:

Десь тихо журчав ручейок,
Барахтався майский жучок.
Я їв шашличок, баличок,
Усе це під свій коньячок.

Приємна природа, приємного лісу,
Зірвав на поляні я квітку-мелісу.
Зірвав зверобоя, зварив собі чаю,
Весну я зустрів, літо вже зустрічаю.

Тут море є синє, тут друзі є вірні,
Трохи негарні, та трохи наївні.
Є злі і ворожі, до всіх, хто чужий,
А добрі і лагодні, якщо ти свій.

Є сильні і гарні, є ті, що не дуже,
Але, к усім їм я звертаюсь: мій друже.
Ми всім тут як рідні, до нас завітайте,
І більше ви нас, баче бог, не минайте.

І не ображайте ви нашу природу,
Будь яка образа не має вигоду.
Про дух в нас подамать зумів і прогматик,
Якийся був професор, якийсь математик.

П.С.
Математики,без обид,ок?Просто математика не гуманитарная наука.

[Liss]

як гарно...

[Liss]